Ты - дерево, твоя листва в облаках
Но вот лист пролетел мимо летя
Ты - дерево и мы в надежных руках
Мы будем ждать, пока не кончится время
И встретимся после конца.

URL
Ну що, от і прийшов цей час. Спасибо этому дому, тут було добре та затишно.

Кіно скінчилось. Дякую всім :white:

15:20

І ще, забула... Імболк! "Начало начал..."

14:47

Сьогодні Скрябін. Світла пам'ять.
А вчора я дізналась, що тьотя потрапила в страшну аварію, вони їхали на 160 км/год, і на зустрічній смузі грузовик вирішив обігнати і виїхав на їхню смугу. Тобто, зіткнення сталось "лоб в лоб". На швидкості. Грузовик і легковушка. Ззовні машину сплющило так, що вона вже не підлягає відновленню. Вони живі, більш того, вони повністю (!!!!) цілі, жодних переломів, і завдяки цьому всьому тьотя виходить заміж. У мене це в голові не вкладається, чесно.
Ну і пару слів про дім. Якось коли довго знаходишся на відстані, все те, що неважливо, відходить на задній план, і ти чітко бачиш, що і хто для тебе є найважливішим в житті. Звісно, це сім'я і друзі. Мені здавалось, що я їду на зустріч до них, а з'ясувалось, що їду на зустріч до себе. В цей час дуже багато важливих речей вдалося пропрацювати, старі образи, ще раз подумати про своє місце в своїй сім'ї (раніше я про це майже не замислювалась). Ну і провести старий рік і впустити до себе новий.
Ще зараз чітке відчуття, що треба валити. Не знаю, чи вдасться, бо і з контактом і з дайрі багато чого зв'язує, можливо, просто обмежу інфу, ще не знаю. А відчуття чітке.

Бережіть себе!

00:27

І знову таки не можу втриматись щоб не запостити) ось як треба займатися! Подивились сьогодні цей фільм, до речі, номінант на Оскара.



14:32

Ніколи не розміщувала тут ніяких політ статей, але не змогла втриматись
22.01.2015 в 20:41
Пишет  Госпожа Сеть:

Политика
Можно пропустить и идти мимо

www.strana-oz.ru/2014/6/russkiy-resentiment

URL записи

22:26

Коли класні музиканти тобі говорять, що ти класно граєш, це класно. Це приємно. За цей тиждень мені це сказали вже двійчі :shy:

Мене тут називають "Юлья", в кращому випадку "Юліа", а зараз ще і "Юлька". Я спочатку трохи ображалась, але зараз зрозуміла, що це не образливо, а умєньшитєльно-ласкатєльно, наприклад, Патрицію всі Паткою теж називають.

Якось доберусь і напишу про все те, що відбувалось останній місяць.

Багато цікавих фільмів було цього року. Всі вже і не згадаю, це - ті, які найбільш запам"яталися за останні пару місяців
Трещины
Разрисованная вуаль
Любовь (М.Ханеке)
Рождественская сказка (Финляндия)
Рыжий пес (Австралия)
Часы
Невероятная жизнь Уолтера Митти (римейк)
Маленькая Мисс Счастье
Заплати другому
Август Раш
В диких условиях
Чарли и Шоколадная фабрика
Крупная рыба (теж Т. Бьортон)
Джулия и Джули
Из Африки

о, згадала ще:
Ешь, молись, люби
Улыбка Моны Лизы
Контики
Общество мертвых поэтов
Умница Уилл Хантинг
Лето в феврале
Убийства в Оксфорде


Багато таких дивних та витончених фільмів, як я і люблю. По акторам - люблю Джулію Робертс, дивилась фільми з нею, Меріл Стріп (якось автоматично пішли фільми з нею); ні разу не бачила Робіна Уільямса, а після його смерті були цікаві фільми, де він грав. Два фільма Тіма Бьортона. А ще цікаво, що багато фільмів про подорожі, про життя в якихось дуже екзотичних місцях (китайська провінція з неймовірною природолю, дикі ліси Аляски, тропіки, Африка, Австралія...), ще і в книгах і в фільмах часто було про Англію різних часів і про мою улюблену Італію; а тут з фільмами про кулінарію додався ще і Прованс.

Колись ми там побуваємо.

19:54

Книги

Книжечки мої, остання підбірка цього року.

С. Сейлор "Dom Westalek"- читала дуже довго, бо влітку було багато справ, пов'язаних з переїздом, і польською, звісно, читати довше. Але все -рівно, я задоволена, що дочитала до кінця і майже все зрозуміла :)

Р. Желязны "Ночь в тоскливом октябре" - читалося як раз в час перед Самайном, і було дуже співзвучне моїм відчуттям.

Д. Калогридис "Невеста Борджиа" - дуже цікавий історичний роман.

Д. Хейер "Завещание" - детективчик, насичений, і в чому там фішка я почала здогадуватись тільки наприкінці.

К. Дж. Сенсом "Соверен" - захоплюючий роман, дія якого відбувається в період правління Генріха VIII, відомого своїми 6-ма дружинами, і тим, що пішов проти Папи, щоб розлучитися з першою дружиною і одружитися на Анні Болейн.

Р. Акутагава "Ад одиночества" - проникливе оповідання. Я Акутагаву читаю потрошку, хоч твори і коротенькі.

Р. Ван Гулик "Пейзаж с ивами" - історія про реального суддю з Давнього Китаю та одну з його справ, мені сподобалось.

Д. Дикинсон "Смерть на Невском проспекте" - окрім Петербургу початку 20 ст., дуже багато про Англію, бо розслідується вбивство англійського дипломата. Навіть опис повстання 1905 року.

В. Пелевин "t" - спочатку нагадало сцену в потязі з 2-го фільму Гая Річі про Шерлока Холмса, тобто відчуття захоплюючі. Потім, з розвитком сюжету починаєш думати, що краще б все і далі нагадувало фільм, бо Віктор Олегович вдарився в якісь глухі дєбрі, які ну якось не сильно цікаві. Дккілтка разів я навіть відкладала книгу і починала читати щось інше, але зрештою верталась. Та найцікавіше, як завжди, стає в кінці, коли проводиш паралель з нашим життям : щось схоже виникає після перегляду "Матриці".
звісно, закрутив Пєлєвін, але всі-рівно не можеш не захоплюватись його мастерністю, як красиво він все виводить в кінці.

Э. М. Ремарк " Земля обетованная" - остання недописана книга Ремарка. Це вже зовсім щось інше, ніж було про війну, хоча люди залишились ті самі, і тепер не можуть почати нове життя, хоча і всі їхні страхи мали залишитись в минулому. Цікаво читати, особливо порівнюючи враження моїх дідуся і бабусі, які зараз теж знаходяться в Нью-Йорку.

13:19 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

22:41

Записали "Nature boy", все повністю самі, коли вчилась грати walking bass (власне, для цього і записувала), а підкладку з ударних зробив Д.
soundcloud.com/juliaamirova/nature-boy

Звичайно, це не порівняти з Mike Mainieri - послухайте вк, бо на ютубі тільки концертний запис, це мегаатмосферно, а нам пощастило навіть почути це вживу.

12:53

У мене тут нові коханнячка :)
Кохання №1 - це труба. Я і раніше слухала в деяких альбомах її звучання, і воно мене "чепляло". Тенор-сакс, до якого я звикла, має більш м"який звук, трошки "хитрий", а труба навпаки - дуже чесний і прямий. А коли слухаєш це вживу... Ну, це нереально просто.
Кохання №2 - це теж духові, дудук. Я його вперше чула в живому виконанні, і це теж неймовірно, бо його можна слухати хоч цілий день, це магія, яку ти чуєш власними вухами.
А що ще буде, коли на рєпу принесуть контрабас - я навіть не уявляю :)
Ну, і кохання №3 - це госпел. Подивились фільм "Август Раш", досить наївне миле музичне кіно, але там був один крутяцький момент: в церкві проводили репетицію госпелу. Ох, як вони співали... Я й подумати не могла, що скоро сама буду його співати!!! У нас тут новорічний хор, так би мовити, і це так круто - відчувати себе частинкою цілого, та ще й співати такі афігенні штуки!

Тим часом, онлайн курс в Берклі я вже закінчила, а вчора у нас був концерт, на якому ми не зіграли :( Через те, що він затягнувся, а нашій скрипальці і гітаристу треба було їхати додому. І я дуже засмутилась :(

А ще, ми продовжуємо їздити на роверах, і це холодно. Довелося на обличчя натягувати баф, і купити лижні рукавички (мої дома) яскраво-рожевого кольору, хихи :). А так відчуваю себе крутою :cool:

22:01

Тут ще трошки моїх робочих записів

soundcloud.com/juliaamirova/blues-in-f
soundcloud.com/juliaamirova/olhos-de-gato

23:17

Как на закате времени Господь выходят Втроем
Спеть о судьбе творения, совершившего полный круг.
Кладбище музейного кладбища тянется за пустырем
И после долгой практики превращается просто в луг.

Древний враг человечества выходит качать права,
И вдруг с тоской понимает, что можно не начинать.
Луг превращается в землю, из которой растет трава,
Затем исчезает всякий, кто может их так назвать.

Правое позабудется, а левое пропадет.
Здесь по техническим причинам в тексте возможен сбой.
Но спето уже достаточно, и то, что за этим ждет,
Не влазит в стих и рифмуется только с самим собой...

12:54

З одного боку, я дуже хочу додому, з іншого боку - мені тут подобається, і розумію, чим більше ми будемо "вкорінюватись", тим більше буде подобатись; а з третього - відчуваю, що моє місце вдома.

рус

00:40

Прийшов час Джарета :inlove:
soundcloud.com/juliaamirova/memories-of-tomorro...

З переїздом в мене загострилась тяга до пізнавання рідної землі, звичаїв (це для мене завжди як магія своя була), зв"язку зі своїм корінням. Ще коли були влітку на фесті цікаво було відчувати свою культуру, з одного боку, як частинку культур світу, а з іншого - як унікальне цікаве явище, яке вміщує в собі багато різних сенсів. Якось я так корявенько пишу, але шо ж зробиш, так воно зараз іде.

так от, почитую зараз різні книжечки на тему, одна з яких, умовно кажучи, про українську філософію - про приказки, повір'я, прислів'я і т.д. Хочу тут позаписувати відібране.

Літера "А":
читати

Літера "Б":
читати

Літера "В":
читати:

Літера "Г":
читати


Пост буде підніматися.

01:43

І знову з вами на зв"язку дівчинка, яка вчиться будувати фрази і грати Чіка Кореа
рус

soundcloud.com/juliaamirova/500-miles-high-ccor...

14:38

Вчора по сусіднім будинкам ходили дітки, наряджені в костюми. Такі кумедні)
О 4-й ранку Д. змушений був влаштувати вело-покатушки, а згодом до нього приєдналася і я.
Сьогодні День Всіх Святих, завтра - поминальний день, але вже сьогодні на кладовищі дуже багато людей і дуже багато красивих та яскравих квітів в горщиках, вінків та різнокольорових лампадок. Я, правда, не дуже розумію, навіщо приносити на могили здоровенні вінки, але виглядає дійсно красиво, не так базарно, як у нас.
Нарешті сонечко, щоправда у нас з такої радості вимкнули опалення (сьогодні має бути +17), і я дубію. Весь тиждень був дивовижний туман. Їдеш в сутінках по мосту, а річки внизу взагалі не видно, таке враження, що міст над темрявою, над прірвою, над нереальним іншим виміром...

рус

www.adme.ru/tvorchestvo-hudozhniki/10-prichin-l...

готуюся до Самайну

14:32

Б.

Навчатися прямо там де я хотіла не вийшло, і оскільки зараз є вільний час, я все ж таки підв"язалася на онлайн курси з того самого Б.

Тепер мене можна слухати тут, ось і фрагмент першого соло (привіт, джеми від ддГлб):
soundcloud.com/juliaamirova/jazz-piano-solo-1