Сьогодні Скрябін. Світла пам'ять.
А вчора я дізналась, що тьотя потрапила в страшну аварію, вони їхали на 160 км/год, і на зустрічній смузі грузовик вирішив обігнати і виїхав на їхню смугу. Тобто, зіткнення сталось "лоб в лоб". На швидкості. Грузовик і легковушка. Ззовні машину сплющило так, що вона вже не підлягає відновленню. Вони живі, більш того, вони повністю (!!!!) цілі, жодних переломів, і завдяки цьому всьому тьотя виходить заміж. У мене це в голові не вкладається, чесно.
Ну і пару слів про дім. Якось коли довго знаходишся на відстані, все те, що неважливо, відходить на задній план, і ти чітко бачиш, що і хто для тебе є найважливішим в житті. Звісно, це сім'я і друзі. Мені здавалось, що я їду на зустріч до них, а з'ясувалось, що їду на зустріч до себе. В цей час дуже багато важливих речей вдалося пропрацювати, старі образи, ще раз подумати про своє місце в своїй сім'ї (раніше я про це майже не замислювалась). Ну і провести старий рік і впустити до себе новий.
Ще зараз чітке відчуття, що треба валити. Не знаю, чи вдасться, бо і з контактом і з дайрі багато чого зв'язує, можливо, просто обмежу інфу, ще не знаю. А відчуття чітке.
Бережіть себе!
А вчора я дізналась, що тьотя потрапила в страшну аварію, вони їхали на 160 км/год, і на зустрічній смузі грузовик вирішив обігнати і виїхав на їхню смугу. Тобто, зіткнення сталось "лоб в лоб". На швидкості. Грузовик і легковушка. Ззовні машину сплющило так, що вона вже не підлягає відновленню. Вони живі, більш того, вони повністю (!!!!) цілі, жодних переломів, і завдяки цьому всьому тьотя виходить заміж. У мене це в голові не вкладається, чесно.
Ну і пару слів про дім. Якось коли довго знаходишся на відстані, все те, що неважливо, відходить на задній план, і ти чітко бачиш, що і хто для тебе є найважливішим в житті. Звісно, це сім'я і друзі. Мені здавалось, що я їду на зустріч до них, а з'ясувалось, що їду на зустріч до себе. В цей час дуже багато важливих речей вдалося пропрацювати, старі образи, ще раз подумати про своє місце в своїй сім'ї (раніше я про це майже не замислювалась). Ну і провести старий рік і впустити до себе новий.
Ще зараз чітке відчуття, що треба валити. Не знаю, чи вдасться, бо і з контактом і з дайрі багато чого зв'язує, можливо, просто обмежу інфу, ще не знаю. А відчуття чітке.
Бережіть себе!
-
-
05.02.2015 в 13:12Таши, соц мережа - це не блогосайт
-
-
05.02.2015 в 13:33-
-
05.02.2015 в 14:24А про особисте просто і писати нема чого: "я вдома, на вулиці зимно, у вікно дивлюсь як кіт полює на пташок", от і все). Тому не знаю, як і що, куди всі переїдуть, туди і я, читатиму вас із задоволенням!
І думка, чого б нам дійсно не зробити свій якийсь сайт, може, туди перевантажити навіть пости звідси? В нас же тут не 1 і не 2 програмісти :-)
-
-
05.02.2015 в 14:41ідея з власним сайтом дуже приваблива як ідея... але я дещо скептично думаю про процес створення блогів. хоча я мало розумію специфіку саме їх, може і все простіше, ніж мені видається.
з іншого боку, якщо ставитися не надто серйозно, то такий проект був би крутий саме в плані "а давайте щось зробимо разом".
-
-
05.02.2015 в 15:12-Solar Famish-, мені цікаво, я до тебе заходжу періодично. Тільки особисто я навряд чи буду на g+ щось вести, бо мені незручно довгі пости писати/читати.
Таши, у тебе інша ситуація, ти пов'язана тут з великою кількістю людей, а ми - всього навсього один з одним...
От мені теж дуже подобається ідея зробити щось разом для нас, але не знаю, наскільки всі потім не перегорять і будуть продовжувати користуватись)
-
-
05.02.2015 в 15:20-
-
06.02.2015 в 12:49-
-
06.02.2015 в 20:52-
-
06.02.2015 в 23:05-
-
07.02.2015 в 01:15-
-
07.02.2015 в 02:07-
-
07.02.2015 в 11:50Льоша, Гліб?
-
-
07.02.2015 в 13:26-
-
07.02.2015 в 14:13-
-
07.02.2015 в 14:14-
-
08.02.2015 в 02:56Поки проблема, що херовий дизайн і що фото треба викладати деінде.
Драгоманія це було цікаво, але тоді на канікулах літніх часу було набагато більше для створення всього цього
-
-
08.02.2015 в 15:21-
-
08.02.2015 в 23:20