Відчуваю, що ні те, що грають вони, ні те, що граємо ми - не су-час-не.

А ще відчуваю, що з деким нема про що. Може, це something new?



Згадую доріжку до тих дверей, біжу щодуху, стукає у грудях, розриває повітря в легенях - і... зачинено.

@настроение: у минуле дороги нема