що мені хочеться сказати...
що мене вбиває цяосінь. осіньця. сіньцяо.
раніше, звичайно, теж інколи "прозрівала", яка навколо краса.
але тут це триває безперервно. навіть не краса, просто захоплююче в полон небо, повітря (яке пахне ним), колір, звук особливий.
от думаю - людина тягнеться до єднання з природою тоді, коли не знаходить розуміння у світі людей. мабуть, від мене теж періодично йдуть люди (я від них?), тому спілкуюсь з світом дерев та іншої живності.
навчальне:
минулого року, коли мене питали, як же я встигаю навчатись на двох стаціонарах, я сором"язливо опускала очі і казала: "нууу... нууу... я не знаааааю...". цього року я на аналогічне запитання відповідаю: "помиляєтесь, шановні, я не встигаю".
не можу виносити, коли мене принижують. навіщо розповідати мені те, що і я, і всі інші чудово розуміють? нікуди мене за 2 неатестації, які я, звичайно, перездам, мене не вигонять - не мають права, до того ж, грошики я їм плачу. але треба, треба було мені розказати, хто я є, що сама винна, показати на місце. а мені мовчки оте все вислухати. ну так, хто ж ще вислухає, як не я? повинні ж бути крайні в цій системі.
інколи трохи стомлююсь повертатись додому о 7 (це коли рєп нема), і обідати бутербродами-натсами-автоматною кавою теж стомлююсь.
ні, я не жаліюсь. секундна слабкість.
я вже не рибко. гроуліти я поки що теж можу, але страшенно сьогодні зраділа, спробувавши підспівати Даяні Рівз, і коли в мене це вийшло.
інше:
починаєш цінити щось, лише коли його відбирають. стара думка, але я сьогодні не пішла на рєпу. у п"ятницю концерт. тому що розумію, що можу більше зробити за цей час для конкурса, який 26.11. як я займалась.... думаю, якби щодня так (а мені страшенно мало того було! правду каже Піво - Боже. дякую, що вона мені так, я б по-іншому не змогла грати - так от, "мама завжди права": чим більш талановита людина, тим більше їй хочеться займатись)... якби я щодня так грала, з мене б вийшла велика піаністка (без жартів). ну, і балерина.
але інколи я граю так, що пахне дохлятиною. майже, як рагу, приправлене базиліком, із запахом хорошого сира.
хмм.. не знаю, навіщо оте все пишу. і чи буде його хтось читати. але є книга про джаззззззззз.